Чому море не замерзає

Чому одні моря замерзають, а інші ні?

Источник

Чому море замерзає?

Востаннє Азовське море замерзло в листопаді 2019 року, біля берега утворилися цілі крижані брили. Це явище вже не дивує. В останнє десятиліття Азовське море замерзає регулярно. Скажімо, взимку 2017 і 2018 років море біля берега вкривалося суцільним льодовим покривом на перетині кількох областей. Ситуація в Чорному морі теж склалася нетипово: тут прибережна частина моря (до 100-200 м) замерзала взимку 2014 та 2017 року.

Це взагалі нормально?

Не зовсім. Раніше, ще кілька десятків років тому, можна було почути, що море в принципі не може замерзнути. Це було дуже рідкісним явищем, про яке знали хіба десь на іншому континенті. Що змінилося?

Якщо коротко, то клімат в окремих регіонах та в цілому на планеті. Кліматичні зміни провокують танення льодовиків, а льодовики, як відомо, — це величезні масиви переважно прісної води. З таненням льодовиків вода поповнює загальний об’єм Світового океану, при цьому зменшуючи його солоність. А що менша солоність у морі, то більше шансів, що воно замерзне.

Замерзання морської води напряму пов’язане не тільки зі змінами клімату, а й зі зміною мінерального складу та глибиною моря. Оскільки масштаби цих змін в останні десятиліття набули аномального характеру, замерзання морів теж можна вважати аномальним природним явищем.

Море може перетворитися на суцільну велетенську ковзанку?

Поки не все так погано. Море повністю не замерзає, замерзають лише окремі його ділянки, а саме ті, де з гирла річок вода надходить у море. У ділянках, де прісна вода змішується з солоною, верхній прошарок води промерзає, здебільшого неподалік берегової лінії.

Морська вода починає кристалізуватися, перетворюючись на лід, спочатку біля берега.

Від чого залежить замерзне море чи ні?

На замерзання морської води впливають два фактори: мінералізація моря (солоність) та його глибина.

Моря з меншою солоністю та ті, які розташовані далі від океану, замерзатимуть більше. Відповідно, Азовське море замерзатиме частіше за Чорне чи Середземне. Воно, по-перше, має нижчу солоність, та й максимальна позначка глибини сягає 13 метрів.

Найбільше коливання солоності води – в прибережних зонах морів, адже вони залежать від річкових вод. Солоність Азовського моря приблизно 12-14 проміле, а солоність Чорного – 22-24. Для порівняння, загальна солоність океанічних вод коливається від 32 до 37,5.

Щоправда, солоність Азовського моря через забруднення та інтенсивність випаровування води у літній період збільшується. Але всі інші фактори все одно грають проти нього, тож воно однаково замерзатиме більше за Чорне.

Замерзання морів не можна назвати регулярним явищем, проте цього десятиліття товща Чорного та Азовського моря промерзає та вкривається міцним шаром льоду майже із року в рік, і не тільки в межах України. У 2011 році воно замерзло зокрема на узбережжі Румунії та Болгарії.

А що тоді стається з рибами та іншими морськими мешканцями?

Крім того, що крига не пускає в порти кораблі, створює небезпеку для човнів і всяке таке, в замерзлому морі гинуть морські організми.

Шар льоду не пропускає повітря. А для нормальної життєдіяльності видів треба кисень. А якщо на шар льоду ще й випадає сніг, то крізь поверхню не потрапляє сонце. Фотосинтез водоростей різко сповільнюється, збільшуючи ризик кисневого дефіциту.

Якщо кисню немає або його бракує, вода перестає бути природнім середовищем для риб, морських рослин чи інших організмів, а може стати навіть отруйною для них. Види, що не змогли пристосуватися до змін, не виживають або їхня популяція зменшується до критичної позначки.

В локальних і навіть глобальних масштабах це призводить згодом до повного або часткового зникнення видів, які живуть у придонних шарах моря (крабів, асцидій, калканів, камбали) та морських рослин (зокрема, зелених водоростей).

У перенасиченому сірководнем Чорному морі інша проблема: тільки незначна частина акваторії (13%) має достатній вміст кисню у воді. Решта, 87%, майже непридатні для виживання організмів. Відповідно, риби та інші істоти мають не так багато простору для життя в Чорному морі, а якщо їм ще й перекривати кисень та світло у цих 13%, то буде геть кепсько.

Чим це загрожує у глобальних масштабах?

Змінюватиметься мінеральний склад води та рівень солоності води. Крига закриватиме доступ до моря прісноводних річок, блокуватиме світло та кисень. Зростатиме мінералізація, і це такий собі варіант, бо морська вода втрачатиме свої природні властивості. Кількість та різноманіття морських організмів теж зменшуватиметься.

Источник

8 кричущих проблем українських морів: що робити, аби не втратити?

Загалом проблему можна розділити за кількома ознаками:

• антропогенні фактори (те, що ми пов’язуємо з діяльністю людини)
• глобальні кліматичні зміни

Розбираємося детальніше, з якими екологічними проблемами зараз зіштовхуються українські моря.

Засмічення пластиком

Результати дослідження UNDP показали, що кількість сміття у Чорному морі – майже вдвічі вища, ніж у Середземному. І 83% з нього – пластик (PET-пляшки, упаковки, пластикові пакети тощо).

83 % сміття – пластик Автор: euneighbours.eu

Пластик, як пояснив заступник голови Національного екоцентру України Олег Деркач, через температурні коливання та ультрафіолетове проміння, вільно розкладається на дрібні частки – мікропластик, який у великих обсягах осідає на дні. Зараз вся товща морського середовища пронизана мікропластиком.

Коли це сміття осідає на дно, морські організми його сприймають як їжу, що пагубно впливає на їх життєдіяльність, а часто просто вбиває. Через харчові ланцюги мікропластик рано чи пізно потрапляє і до організму людини. Рівень шкоди нашому здоров’ю від цього поки що точно не встановлено, однак вплив однозначно є і він – негативний.

Що робити?

Усім без винятку:

для початку – зменшити використання пластикових упаковок, одноразових пакетів. Сортувати сміття

не викидати засоби особистої гігієни (як от вушні палички) у каналізацію – через неї вони потрапляють до річок, а далі – у моря

не викидати сміття у річки та моря, не залишати на берегах біля водойм. Якщо знайшли у воді пластик – за можливості, витягайте та утилізуйте його

Бруківка з утилізованого неліквідного пластику в Одесі Автор: «Дорогоцінний пластик»

З боку органів влади:

контролювати дотримання Закону про відходи у громадах

інформувати людей про важливість роздільного збору сміття, його правильну утилізацію

побудувати підприємства, які б займалися утилізацією та переробкою сміття в Україні

налагодити ефективну систему управління охороною довкілля – державні екологічні інспекції наразі не працюють так, як повинні

Відходи промисловості та сільського господарства

У Азовському морі, зокрема, більшою проблемою є відходи підприємств, які розташовані у прибережних містах. Так, за інформацією журналу «Екологія підприємства», щороку з заводів Маріуполя близько 900 млн кубометрів стічних вод потрапляє у водойми, зокрема і в Азовське море.

87% з них припадає на Металургійний комбінат «Азовсталь», який є найбільшим забруднювачем Азовського моря в межах Донецької області.

«Азовсталь» – один із найбільших забруднювачів Азовського моря Автор: mariupolnews.com.ua

Загалом підприємства, розташовані в прибережній зоні Азовського моря, щорічно скидають у його води:

• понад 1000 тонн сполук заліза
• 300 тонн нафтопродуктів
• 150 тонн фенолів
• близько 70 тонн солей цинку
• 200 тонн сполук міді та свинцю

Забруднюють Азовське море і шлакові відвали (відходи металургії), які з кожним днем накопичуються та мають згубний вплив як на стан місцевої флори і фауни, так і на здоров’я людей. А шлаковий пил змивають талі води й дощі та забруднюють море. Розчинні компоненти шлаку у взаємодії з водою перетворюються на небезпечні сполуки.

Навколишнє середовище у радіусі 200 км від шлакових відвалів є забрудненим і це вказує на екологічну катастрофу Азовського моря.

Забруднення органікою є проблемою і для Чорного моря. Як розповідає Олег Деркач, тут йдеться передусім про те, що через надмірну розораність земель (часто – по врізу води) під час опадів родючий шар ґрунту, а з ним і різних добрив, гербіцидів тощо потрапляє в річки, а звідти – у море. Це ж стосується і неочищених промислових стоків.

Зараз у Чорному морі допустимі норми токсичності і концентрації таких шкідливих хімічних сполук, як інсектициди, деякі пестициди, ртуть тощо, перевищують норми і це є загрозою для морських жителів і людей.

Органіка у великій кількості призводить до вимулювання русел річок, осідання цих залишків на дні, та фактично до зміни мінерального складу й накопичення біогенів, які є живильним середовищем для багатьох організмів. Наприклад, токсичне цвітіння водоростей – один із досить небезпечних факторів такого впливу.

Тут виділяють і низку хімічних речовин, які особливо небезпечні – можуть викликати отруєння та, в подальшому, впливати на життя людей. Морський біолог Владислав Балинський наводить приклад знятого з виробництва ще у 90-х інсектициду – дусту. Поховання цієї речовини проводилися дуже недбалим способом, тому вона досі впливає на харчові ланцюги і на здоров’я людей. Зокрема, за словами експерта, це дуже актуально в одеському регіоні:

Тому варто регулярно проводити перевірки, моніторити стан водойм, правильно утилізувати небезпечні відходи. Однак цього ніхто не робить. Чому? Питання вже політичне.

«Інститут ліцензування підприємств з боку Міністерства екології прогнив наскрізь. Це – корупційна машина і тому ліцензії на утилізацію небезпечних відходів отримують підприємства-шахраї. Тому вони утилізуються тільки на папері насправді. А по факту – зливаються в моря і річки», – вважає Владислав Балинський.

Він додає, що аналогічна ситуація в Одесі і з підприємством-монополістом, яке займається очищенням стоків. Так, перевірки викидів очисних стоків у Хаджибейський лиман, які проводили влітку цього року, показали десятикратні перевищення норми по нітрату амонію та інших азотистих речовинах.

В Одесі ж взимку викид стоків здійснюється в Чорне море в безпосередній близькості від берега. Оскільки очистка їх, за словами експерта, проводиться неякісно – акваторія забруднюється.

У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів (раніше – Мінекології) у відповідь надали нам офіційну інформацію щодо процесу отримання ліцензій вищезгаданими підприємствами.

Що робити?

створювати очисні споруди

контролювати на державному рівні процес очищення відходів, які потрапляють у водойми – позбутися елементу корупції у цій сфері

відмовитися від миючих засобів, що містять фосфорні компоненти

не викидати нечистоти у водойми та не мити там автотранспорт

зменшити кількість орних земель неподалік водойм, посадивши натомість багаторічні насадження

Цвітіння морської води

Цей процес по-науковому називається евтрофікація та відбувається у теплі пори року: може розпочинатися наприкінці весни і закінчуватися у серпні чи вересні. Його називають однією з найсерйозніших на сьогодні екологічних проблем, з якою зіштовхуються чи не всі приморські країни.

Динофлагеляти під мікроскопом Автор: Галина Теренько

Причиною цвітіння води є низка різних факторів. Зокрема, як пояснюють у Державній екологічній інспекції України, цей процес може мати природний характер, а його інтенсивність залежить від погодних умов та кількості біогенних речовин, що потрапляють у море з річковими водами та опадами. Це призводить до порушення екосистеми, процес цвітіння води прискорюється та охоплює все більші площі.

Олег Деркач уточнює, що азот- та фосформісткі сполуки також створюють ідеальне живильне середовище для мікроорганізмів і викликають цвітіння водного середовища.

Це явище має чимало негативних наслідків. Передусім, замори риби: ці мікроорганізми рано чи пізно опиняються на дні і, гниючи, спалюють там весь кисень. Таким чином утворюються величезні безкисневі зони і вся живність, яка є на дні, гине.

Також через цвітіння вода перестає бути прозорою. Оскільки самі водорослі на глибині приблизно 30-35 метрів, то, через втрату прозорості, сонячне проміння просто не досягає дна, що призводить до знищення великих ділянок відтворення живих організмів.

Цього року цвітіння Чорного моря було видно навіть з космосу.

Фото з космосу зафіксувало цвітіння води в Одеській затоці Автор: Державне космічне агентство України

Що робити?

• Впроваджувати заходи на зменшення викиду азот- і фосформістких сполук на підприємствах та на регіональних рівнях, проводити контроль цього процесу

Зростання солоності

Ще одна важлива сьогодні проблема – серйозне підняття солоності Азовського моря. Як розповів директор Приазовського національного природного парку Дмитро Воловик, протягом останніх 5 років цей показник зріс з 8 до 16 проміле.

Фахівці пов’язують це явище, по-перше, з випаровуванням води внаслідок тривалої спеки, по-друге – з пересиханням річок Кубані і Дону, які впадають у море. Саме тому воно поповнюється переважно з Керченської протоки і ця солоність починає відповідати Чорному морю.

Це – природний процес, який, зокрема, призводить до зміни фауни: приходять нові види з Чорного моря, а місцеві (наприклад, бичок) потерпають.

Що робити?

• Це явище є наслідком глобального потепління. Тому вихід – дотримуватися заходів, які можуть уповільнити цей процес, встановлених світовою спільнотою

Нашестя медуз

Така проблема вже кілька років поспіль виникає у Азовському морі. І пов’язано це якраз зі зростанням солоності води. Також сприяють збільшенню кількості цих організмів теплі зими: раніше, коли море замерзало, медузи частково гинули.

Останні кілька років льодового покрову взимку тут немає, тому більше медуз виживає і розмножуються. До того ж, щоліта «заходить» нова їх популяція з Чорного моря.

Медузи на косі Ляпіна Автор: Viktoriia Savitska

Медузи не шкідливі для навколишнього середовища, однак серед них є й отруйні, контакт з якими може викликати алергічну реакцію у людей. За словами Дмитра Воловика, це явище – тимчасове, і його «просто потрібно пережити». Такі «нашестя» уже були у 80-х роках і тоді за кілька років проблема вирішилася – завдяки сніжним холодним зимам.

Більш того, експерт зазначає, що у такій кількості медуз є і позитивний момент:

Що робити?

• сподіватися, що зима буде морозною і медузи частково зникнуть

Червоні припливи

Це явище в Україні спостерігали навіть в жовтні, що не є типово. Причина цього – масове розмноження мікроскопічних водоростей, динофлагелят. Токсини, які вони виділяють, є небезпечними для людей та можуть становити загрозу для морської фауни (деякі водорості, гниючи, спалюють розріджений кисень – гине риба).

Бура вода – наслідок червоного припливу і цвітіння динофлагелятів Автор: Михайло Набокін

На поширення водоростей впливає низка факторів, як от тривала спека, забруднення води та сильні дощі, що змивають у море багато органіки та нечистот.

Владислав Балинський зазначає, що цей процес – дуже небезпечний, тому що організми виділяють велику кількість токсинів, які, при високій концентрації, можуть призводити до смерті.

У періоди червоних припливів не варто купатися в морі чи їсти морепродукти – токсини можуть викликати алергічну реакцію, починаючи від шкірних проявів, екзем і запальних процесів слизових оболонок, і закінчуючи отруєннями, хворобами шлунково-кишкового тракту, органів дихання.

Прояви навіть можуть виникати у людей, які безпосередньо не контактують з водою, а просто живуть чи довго перебувають поблизу. Тому що низка токсинів – летючі, вони випаровуються.

Що робити?

З боку органів влади:

контролювати такі процесами, як вилов мідій чи риби під час цього явища

відстежувати концентрації токсинів у пляжній зоні (зараз цього не роблять)

Висихання лиманів

У Національному природному парку «Тузлівські лимани» (Одеська область) цього літа висохли 5 з 13 лиманів, інші – під загрозою. Це сталося передусім через порушення водообміну між цими водоймами і Чорним морем.

Олег Деркач пояснює: велика проблема існує саме для тих лиманів, які відділилися від моря, тому що рівень води там не може підтримуватися за рахунок останнього.

Річки ж, які несли прісну воду в лимани, міліють та зарегульовані греблями. Тому в цих ізольованих водоймах зростає концентрація солі і вони фактично перетворюються на соляну пустелю.

Відповідно, погіршуються умови для проживання місцевого населення: разом з лиманами люди втратили рибу та відпочивальників, які приїжджали сюди на відпочинок. Сольові бурі, що піднімаються на таких пустирях, в тому числі небезпечні і для людини – пил призводить до цілої низки захворювань.

Також сіль засмічує посіви. Тобто наслідки – це деградація цілих регіонів. І це вже спостерігається, зокрема, в Татарбунарському районі.

У цілому ж, проблема обміління стосується уже не лише закритих водойм, а й великих рік. Наприклад, дуже швидко міліє Буг, а у Дніпрі цвітуть фактично всі водосховища і виникає багато нових проблем з водокористуванням. Цей стік живить Чорне море і, звісно, зараз його стан погіршується й через це: солоність зростає, біорізноманіття зменшується.

Проблему в деяких випадках можливо вирішити. Так, у грудні минулого року відновили стійке водне сполучення між Азовським морем та Молочним лиманом.

Як розповів Дмитро Воловик, тут запустили канал і 200 квадратних кілометрів Молочного лиману отримали воду. До нього зайшла досить серйозна кількість кількох видів риб, вода там піднялася і фізико-хімічні показники лиману відновилися. Солоність впала зі 120 проміле до 26-30.

Що робити?

знаходити технічні можливості для відновлення водообміну і міграційного шляху для морських мешканців між морем та лиманами

адаптувати місцеве населення до зазначених змін

Види-вселенці

Заселення організмів, «чужих» для наших морів, є серйозною проблемою. Процес цей має як антропогенний характер (потрапляють у море з водами на танкерах), так і природні чинники. Це може призводити до значного розбалансування морських систем, пояснює Владислав Балинський. І наводить приклад рапани, заселення якої у Чорне море відбулося ще у 70-х роках.

Це – досить великий хижий молюск, який поїдає все живе, що зустрічається на його шляху. Таким чином у Чорному морі, наприклад, зникли устричні банки. Після того, як рапана з’їла устриці, вона перебралася на мідій. І тут – досить серйозна проблема, тому що мідії є фільтраторами і впливають на систему очищення морської води.

Мушля рапана Автор: anapacity.com

Ще один приклад, який показує глобальність проблеми – заселення гребневика. Це – істота, подібна до медузи, яка світиться в темряві. Вони активно поглинають фітопланктон з води, при цьому конкуруючи з рибою за їжу.

Таким чином в Чорному морі в десятки разів зменшився вилов цілого ряду промислових риб, що вплинуло і на птахів, які харчуються нею, і в цілому на весь харчовий ланцюг.

Подібних процесів – дуже багато. Величезна кількість організмів-вселенців, які так чи інакше впливають на екосистему українських морів. Зокрема, цим викликані і вищезгадані токсичні цвітіння.

Що зрештою чекає на українські моря?

Як говорить Владислав Балинський, морю – без різниці, проблеми будуть у людини й громад, які живуть на узбережжі. І вони вже є. Як і глобальні процеси у вигляді зменшення видового біорізноманіття, що тривають.

Наразі ж фахівці констатують: старі проблеми українських морів залишилися, з’явилися нові, однак морем так і ніхто серйозно не займається – адекватної реакції з боку держави немає. Проте є і пункти, виконати які під силу абсолютно кожному.

Можливо, ми не маємо змоги прямо впливати на глобальні зміни клімату, але точно можемо покращити ситуацію на місцевому рівні – щоб наші моря залишалися безпечними передусім для нас самих.

Источник